Пізньої осені з гавані
Від заметеної снігом землі
У призначене плавання
Йдуть важкі кораблі.
У чорному небі означається
Над водою підйомний кран,
І один ліхтар хитається
На засніження березі.
І матрос, на борт неприйнятий,
йде, хитаючись, крізь буран.
все втрачено, все випито!
Досить - більше не можу…
А берег спорожнів гавані
Вже перший легкий сніг заніс…
У найчистішому, в самому ніжному савані
Солодко спати тобі, матрос?
14 листопада 1909
