Вузькими площами ловив я тінь дівчини,
Але камені і туга, здавалося, - заодно.
Я вночі ворожив перед вікном світлиці, -
Чи не відчинилося мені тремтяче вікно.
Я птахом пролетів, кидаючи пристрасті крики,
І пристрасно вірив я біліють словами.
Я був перед тобою дволикий і безликий,
Я тінь твою шукав по вузьких площах.
13 липень 1902