перевести на:

Коли ти загнаний і забитий
Людьми, турботою, иль тугою;
Коли під гробової дошкою
Усе, що тебе полонило, спить;
Коли по міській пустелі,
Зневірений і хворий,
Ти повертаєшся додому,
І обважнює вії іній,
Тоді - зупинись на мить
Послухати тишу нічну:
Осягнеш слухом життя іншу,
Якої днем ​​ти не збагнув;
По-новому окинеш поглядом
Даль сніжних вулиць, дим багаття,
ніч, тихо чекає ранку
над білим, запушеному садом,
І небо - книгу між книг;
Знайдеш в душі спустошеній
Знову образ матері схилений,
І в цей незрівнянний мить -
Візерунки на склі ліхтарному,
мороз, оледенівшій кров,
Твоя холодна любов -
Все спалахне в серці вдячному,
Ти все поблагословив тоді,
зрозумівши, що життя - безмірно боле,
Що квантове задовольнятися Бренд любить,
А світ - чудовий, як завжди.

Весна 1911

Популярні вірші Блоку


Всі вірші Олександра Блока

залишити коментар