Не для того величав я себе паладином,
Не для того ж і ти приходила до мене,
Щоб тільки ридати над згаслим каміном,
Щоб тільки танцювати при померлого вогні!
Або щастя справді невірно і швидко?
Або справді я слабий вже, хворих і старих?
немає! У золі ще бродять останні іскри,
є вогонь, щоб спалахнула пожежа!
30 грудня 1908
