На небі - празелень, і місяці осколок
омитий, в блакиті спить, і вітер, трохи дихаючи,
проходить, і весна, і лід останній кілочок,
І в сонний входить вихор змішана душа…
Що місяця ніжніше, що зорь закатних вище?
Знай про себе, безшумний, друзям не говори:
В останньому поверсі, там, під високим дахом,
вікно, палаюче немає від однієї зорі…
24 березня 1914
