У синьому небі, в темній глибині
Над собором - тиша.
Ми одну і ту ж любимо,
Легковейпая весна.
Як згодні ми мріями,
прихильна весна!
Чи не шовками, не речами
Підкорила нас вона,
здивованими очима
Ми з тобою підкорені,
Над округлими плечима
Коси в вузол сплетені.
Ця дівчина дізналася
Чари легкі весни,
Імла весняна сплітала
Їй задумливі сни,
опустила покривало,
Руки ніжні сплела,
Тонкий стан зачарувала,
У храм вечірній привела,
Обняла дівочі плечі,
Піднялася в дзвони,
Погасила в храмі свічки,
Осен купол,
І devushkoy - далеко
В синіх вулицях - весна,
замовкли дзвони, вірш сказати,
Лагідно молиться вона…
У синьому небі, в темній глибині
Над собором - тиша.
Ми з тобою так ніжно любимо,
тіховейни весна!
Листопад 1906
