дикий вітер
скло гніт,
Віконниці з петель
буйно рве.
Час заутрені пасхальної,
дзвін далекий, дзвін сумний,
Глухота і чорнота.
тільки вітер, гість нахабний,
вражає ворота.
За вікном чорно і пусто,
Ніч повна кроків і хрускоту,
Там річка ламає лід,
Там мене наречена чекає…
Як мені скинути злий дрімоту,
Як мені гостя відігнати?
Як мені милу - чужому,
Проклятóму чи не віддати?
Як не кинути все на світі,
Чи не впасти у відчай у всьому,
Якщо в гості ходить вітер,
Тільки дикий чорний вітер,
Сотрясающий мій будинок?
Що ж ти, вітер,
скло гнеш?
Віконниці з петель
дико рвеш?
22 березня 1916
