Дивився отвека бог лукавий
На ці задушливі квіти.
Їх віковічний отрутою
Дихай і впивайся ти.
З їх пристрасної, з їх істомний лінню
У Млада сутінки твої
І полум'яної і улесливої тінню
Увійдуть мріяння мої.
Невідворотні і могутні,
І без побачень, і без зустрічей,
Вони тебе із задушливої хмари
Живою блискавки палитимуть.
