Або втомився ти до часу,
Просиш забуття могил,
Син стомленого племені,
Чужий войовничих сил?
Шукаєш ти лагідності, доброти,
Де ж молоді вогні?
Ось і задумливою старості
До нас присуваються дні.
Ніде сховатися від часу -
Буде і нам низка…
Бідний з бідного племені!
Ти не любив ніколи!
