За туманом, за лісами
Загориться - пропаде,
Їду вологими полями -
Знову видали промайне.
Так блукаючого вогнями
Пізно вночі, за річкою,
Над печальными лугами
Ми зустрічаємося з Тобою.
Але і вночі немає відповіді,
Ти підеш у річковій очерет,
Несучи джерело світла,
Знову видали манішь.
14 червень 1901
