Не співай ти мені і солодко, і ніжно:
Втратив я давно з юдоллю зв'язок.
Моря душі - просторі і безмежних,
загине пісня, в безмежжя віддаляючись.
Одні слова без пісень серця ясні.
Лише правдою їх над серцем процветешь.
А пісні звук - надокучливий і пристрасний -
Таїть в собі невидиму брехня.
Мій юний запал тобою ж осміяний,
Покинуть мною - тумани позаду.
включаю сни, якими я овіяний,
зрозумій сама, що буде попереду.
25 липень 1901
