До ніг жалюгідного кумира
Складати божественні сни
І прославляти обитель світу
В чаду вбивства і війни.
Втупивши в морок ночі хладной,
У ньому прозрівати вогонь і світло, -
Ось жереб дивний, нещадний
ваш, Божою милістю поет!
До ніг жалюгідного кумира
Складати божественні сни
І прославляти обитель світу
В чаду вбивства і війни.
Втупивши в морок ночі хладной,
У ньому прозрівати вогонь і світло, -
Ось жереб дивний, нещадний
ваш, Божою милістю поет!