Я повільно божеволів
Біля дверей тієї, якої спрагу.
Весняний день змінювала тьма
І тільки розпалювала спрагу.
Я плакав, пристрастю втомили,
І стогони заглушав похмуро.
уже двоїлась, рухаючись,
божевільна, хвора дума.
І проникала в тишу
моїй душі, вже божевільної,
И залила мою весну
Хвилею чорної і безшумної.
Весняний день змінювала тьма,
Хладело серце над могилою.
Я повільно божеволів,
Я думав холодно про милу.
марш 1902
