Ми мандрували з Ним містами.
З вікон люди сонні дивилися.
Я йшов вперед; задній - Сам,
Всепроникаючий і близький до мети.
Боявся я моїх мимовільних сил,
Він направляв мій крок заворожений.
Часом перехожий близько проходив
І таємно здригався, збентежений…
Нас бачили по чорним містах,
І, сонні, довірливо дивилися:
Я йшов вперед; але позаду - Він Сам,
подібний мені. Але - близький до мети.
Лютий 1902
