І вабила мене спрага шалена,
Жага до життя вперед і вперед…
Некрасов
Ми втомилися. Досить. Вперед та вперед
Невпинно вабила нас природа…
Ми повернулися назад: трохи покинувши схід,
Ми знову під променями сходу…
Весь-то життєвий шлях ми пройшли до кінця, -
І кінцем виявилося початок…
Але покинуло нас утриманні Творця,
Що колись наш шлях прикрашало…
Ось він, колишній схід! Але холодним вогнем
Він не зачепить нам душі, як завжди…
Ми втомилися. Даремно ми відпочинку чекаємо, -
Чи не повіримо ми більше надії…
14 вересня 1899
