ти свято, але я Тобі не вірю,
І давно все знаю наперед:
буде день, і відкриються двері,
Низка біла пройде.
будуть страшні, будуть несказанности
Неземні маски осіб…
Буду я кликати до Тебе той: Осанна!
божевільний, розпростертий ниць.
І тоді, піднявшись вище тліну,
Ти відкриєш Променистий Лик.
І, вільний від земного полону,
Я пущу все життя в останній крик.
29 жовтня 1902
