Я - меч, загострений з обох сторін.
Я правлю, архангел, її Долею.
У щиті моєму камінь зелений запалено.
Запалений не мною, - Господньої Рукою.
Йому непомірність мою вручу,
Коли отиду на вічний сон.
Їй в світі залишу мою свічку,
Залишу мій камінь, мій тутешній дзвін.
Поставлю на сторожі дзвінкий вірш.
Зелений камінь Їй в серці запалю.
І камінь буде Їй один і наречений,
І Їй не збреше, як я не брешу.
Липень 1903
