Давно ходжу я під вікнами,
Але бачив її лише раз…
Я в небі стежу за волокнами
І думаю: день погас.
Давно я думу сумну
Всю віддав за милий сон,
Але пісню шепочу прощальну
І думаю: де ж він?
Вона вікно завісу -
Чи не дивиться чи милий очей?
але серцю, серцю не весело:
Я бачив її лише раз…
Згасло небо осіннє
І рожевий небосхил.
А я вважаю миті
І думаю: де ж сон?
7 вересня 1902
