Чому я і сам все сумніше
І болючіше з кожним днем?..
романс
Чому я замислений ходжу,
Чому ночами в тиші
Гарячково дум НЕ буджу,
Чому я не плачу уві сні?..
Самотньому доріг спокій,
Але ще нескінченно милею
Скороминуща ласка часом,
Скороминуща дума про неї…
Все про неї б тепер згадувати,
Самотні дні прикрашати,
Нескінченного волю давати
І ворожити б про милу, гадати…
Чому я задумливий і німий…
Чому мої пісні хворі…
відповідай, відповідай мені, навіщо
Ці вічно-тужливі сни?..
19 серпень 1899
