Днем за нашою стіною мовчали, -
Хтось злий вимірював свою совість.
І до вечора ми почули,
Як розкрилася дивна повість.
Вчора ще були обійми,
Ще там посміхалося і співало.
По крику, по шереху сукні
Ми дізналися зроблене справу.
Там в книзі відкрилася сторінка,
І її пропустити не сміли…
А вранці дізналася столиця
те, про що говорили тиждень…
І все це - тут, за стеною,
Де ми так звикли до спокою!
Який же нам-то ціною
Дісталося щастя з тобою!
29 Січня 1903
