Посв(ящается)
Я довго мандрував по світу,
Я все побачив, все дізнався,
але, імлою Туманною одягнена,
Ти повз йшла, мій ідеал.
Я багато зрозумів зірок променистих,
Одна лише таємний світ лила,
Як місячний відблиск сріблястий,
Була сумна і світла.
І довго віщі зіниці
Дивились в похмурий туман,
Де яскраво-червоні блискавиці
Похмурий неба океан.
Тепер я зрозумів таємницю ночі,
знайшов Тебе, мій ідеал…
Твої лише нині вражають очі,
Як вічно Сіріус виблискував!..
7 серпень 1898
дідів
