Як любовно сплітав я найтоншу мережу!..


Як любовно сплітав я найтоншу мережу!
Але один - на іншому березі
Чекаю - в північній порі непомітно згоріти,
Іскру минулої доби березі.

В таємний коло замикали ми злий печаль
І дійшли до останньої дуги.
З легким дзвоном розпалася блискуча сталь, -
Все зімкнуті думалось кола…

1 травня 1902

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
Додати коментар