сплять луки, сплять ліси,
Пала Божого роса,
У небі зірочки горять,
У річці струмки говорять,
До нас у вікно місяць дивиться,
Малим дітям спати велить:
«Спіть, спите, пізня година,
Завтра брат розбудить вас.
Братний в золоте кафтан,
У сріблі мій сарафан,
Зустріч брата і піду,
Спираючись в Божому саду,
А під вечір брат засне
І мене гуляти пошле.
Солодкий сон вам пошлю,
Тихій казкою посиплю,
Казку сонну скажу,
Як дітей сторожу…
спіть, спите, спати пора.
Дітям спиться до ранку…»
25 вересня 1904
