І замайорів багаття високий
Над розіп'ятим на хресті.
байдужі, снежноокі,
Ходять ночі в висоті.
Молоді ходять ночі,
Сестри-пряхи сніжних зим,
І дивляться, відкривши очі,
Завивають білий дим.
І крилатими очима
Ніжно дивиться висота.
вийся, легкий, вийся, полум'я,
Увивався кругом хреста!
У сніговій масці, лицар милий,
У сніговій масці ти гори!
Я ль не співала, не кохала,
Поцілунків НЕ дарувала
Від зорі і до зорі?
Будь і ти моєю любов'ю,
милий лицар, я струнка,
милий лицар, сніжної кров'ю
Я була тобі вірна.
Я була вірна три ночі,
Завивати і кликала,
Я дала дивитися мені в очі,
Крила легкі дала…
Так гори, і яр і світлий,
Я же – легкою рукой
Розмітити твій легкий попіл
За рівнині сніговий.
13 Січня 1907
