Даремно я боровся з Богом.
Він - грому чудодій -
над тутешнім, над земним чертогом
Спорудив чертог ще страшніше.
І серед блюзнірських богозневаг,
Застигнутий ясністю Зорі,
І я впав, убитий, на коліна,
Інші славлячи вівтарі…
І всупереч Хуламо і стогонів,
у храмі, де здійснювалось зло,
Над plameneûŝim Amvon
Христове серце розцвіло.
