Назустріч весняного розквіту
Зазеленели острова.
Одна лише пісня недоспівану,
Забулися вічні слова…
Душа в прагненні запізнилася,
В хлопець смутний завмерла,
Якийсь таємниці не пізнавши,
Якихось снів не зрозуміла…
І ось - в заздрісно зніяковіло -
Дивиться - розтанули сніги,
І річок неструнке теченье
Свої знаходить берега.
