Вночі курній лягла…


Вночі курній лягла
Дівчина в білу труну.
Вночі встала біла імла,
Ніхто не розчув слів.

У словах шелестіла муть,
На словах спочивала сонь.
Тільки примарою білий кінь
Міг в тумані гривою змахнути.

І означаючи в небі раствóренном
Проходить кроком прискореним
У блакитному, блакитному
Закрито особа щитом.

Тоді хтось встав за столом
І сказав: самовар!
Принесли парове золото,
Розставили білі чашки
І стали сьорбати і пишатися.

літо 1905

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
Додати коментар