Небіжчик спати лягає
На білу постіль.
У вікні легко паморочиться
спокійна заметіль.
Пуховою вітром мчить
На снігову постіль.
Сніжинок легкий пух
куди летить, куди?
пройшли, пройшли роки,
прощати, безсмертний дух,
Бунтівний погляд і слух!
настав ніколи…
І відпочинок, милий відпочинок
Легко припав до мене.
І повітря, вільне повітря
Зітхнув на простирадлі.
прощати, крилатий дух!
сплав, безсмертний пух!
3 лютого 1909
