Повний місяць встав над лугом
Незмінним дивним колом,
Світить і мовчить.
блідий, блідий луг квітучий,
Морок нічний по ньому повзе
відпочиває, спить.
Моторошно вийти на дорогу,
незрозуміла тривога
Під місяцем панує.
Хоч і знаєш: вранці рано
Сонце вийде з туману,
поле осяє,
І тоді пройдеш стежкою,
Де під кожною билина
Життя вирує.
Липень 1898. З. Шахматова
