Raspushilasь, раскачнулась
Під вікном верба.
Божа Матір посміхнулася
З покуття.
відклала молодиця
Зимову кужіль…
поглянути, як веселиться
В вулиці квітня!
Розкрутився над рікою
червоний сарафан,
щастям, заповзятістю, тоскою
задихав туман.
І під вітром заметушилися
кінчики хустки,
А перехожим прімечталісь
Червоних дві квітки.
І, хто йшов шляхом-дорогою
З далекого села,
Став просити весни у Бога,
І весна прийшла.
25 грудня 1914
