Ворухнулася безмовна казка пустель,
голова піднялася, висока.
Затремтіли слова ображених богинь
І готові злетіти з мови…
Переломилася закрутом гнівна брову,
Зариваються кігті в піску…
Я почую забуте слово: Любов, кохання
на забутому, живій мові…
Але готові вкопані в сипучий пісок
Випрямляються лапи його…
І знову переді мною - лише таємний натяк -
Нерозкритою мрії торжество.
