Була ти всіх яскравіше, вірніше і чарівніше,
Чи не проклинай же мене, не кляни!
Мій поїзд летить, як циганська пісня,
Як ті безповоротні дні…
Що було любимо, - все мимо, повз,
Попереду - невідомість шляху…
благословенне, незгладимо,
невозвратімо… простий!
31 серпень 1914
