біжимо, біжимо, дитя свободи,
До рідній країні!
Я вірний голосу природи,
Будь вірний мені!
Тут недоступні неба склепіння
Крізь дим і прах!
біжимо, біжимо, дитя природи,
Простір - в полях!
біжать… Вже стогне минули,
Кругом – поля.
По всій неозорої дали
тремтить земля.
Біжать назустріч сонця, травня,
вільних днів…
І прийняла земля рідна
Своїх дітей…
І прийняла, і oblaskala,
І обняла,
І в весняних далях їм качала
дзвони…
І, поманивши їх неможливим,
знову зрадила
дням швидкоплинним, днях тривожним,
Злим днях - без терміну, без числа…
