Русь моя, життя моє, разом ль нам маятися?
цар, в Сибір, да Єрмак, да в'язниця!
джерело, чи не час ль розлучитися, покаятися…
Вільному серцю на що твоя тьма?
Чи знала що? Або в Бога ти вірила?
Що там почуєш з пісень твоїх?
чудь начудила, для вимірювання знайдені
загат, доріг, да стовпів верстових…
човни, да гради по річках рубила ти,
Але до царгородських святиня не дійшла…
Соколов, лебедів в степ розпустила ти -
Кинулася зі степу чорна імла…
За море Чорне, за море Біле
В чорні ночі і в білі дні
Дико дивиться особа оніміле,
Око Татарські Однак вогні…
тихе, довгий, червоне зарево
Щоночі над стає твоїм…
Що ж маячить ти, сонне марево?
Вільним граєшся духом моїм?
28 лютого 1910
