Буря - Єсенін


Дрогнули листочки, захиталися клени,
З золотистих гілок полетіла пил ...
зашуміли вітри, зойкнув ліс зелений,
Зашепотіла з луною висохлий ковила ...

Плаче біля віконця похмура буря,
Понагнулісь верби до мутного скла
І качають гілки, голову похнюпившись,
І з тугою похмурої дивляться в присмерк ...

А вдалині, наругу, виповзають хмари,
І ревуча річка serdito Грозного,
Підіймають бризки водяні кручі,
Немов метає землю сильна рука.

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
залишити коментар