Чи не зрозуміють бесскорбние люди
цих масок, сміхів у вікні.
Шукаю на роздоріжжі безлюддя.
Веселий - не треба мені!
Про, дивно солодкий napevи…
Вони здаються так ясні!
А тут уже бліді діви
Уготована шлях весни.
Вони знають, що мені невідомо,
Але співає тепер лише одна…
Я за нею - палаючим слідом -
Всю ніч, всю ніч - біля вікна!
10 лютого 1902