Хто має наречену є наречений;
А дружко молодого,
стоячи й слухаючи його,
дуже тішиться,
голосу молодого.
Від Івана III, 29
Я, юнак, запалюю свічки,
Вогонь кадильний березі.
Вона без думки і без мови
На тому сміється березі.
Люблю вечірній моління
У білій церкві над рікою,
Передзакатное селенье
Я смутно сутінки-синій.
Покірний ласкавого погляду,
Милуюся таємницею краси,
І за церковну огорожу
Кидаю білі квіти.
Впаде туманна завіса.
Наречений зійде з вівтаря.
І від вершин зубчастих лісу
Zabrezzhit brachnaya феєрверк.
7 липень 1902
