Варто півколо зорі.
Скоро сонце зовсім піде.
Дивись, Папа, дивись,
Який до нас корабель пливе!
брат, дочка, краще б нам
Піти від берега геть…
Дивись: він несе по хвилях
Нам світлим - темну ніч…
немає, Папа, поглянь разок,
Який на ньому строкатий прапор!
брат, як його голос високий!
брат, як освітлений маяк!
дочка, то сирена співає.
Берегись, ходімо додому…
Дивись: вже туман повзе:
Корабель став зовсім блакитний…
Але дочка плаче ридма,
Глиб морська її вабить,
І хоче пуститися уплав,
Щоб сон звернувся в дійсність.
Липень 1905
