Автору «Князя Срібного»
…………………………………………….
Самотньо боярин під'їхав до води…
«Він-де царського бенкеті перешкода!..»
У цю ніч блакитну русалки в ставку
Заливалися срібним сміхом.
Під'їжджає до ставка, - під навислої листям,
Над прозрачною тихой водою
Притулилася русалка - вабить головою:
«Пограй-но, боярин, зі мною!»
.........................................
Тільки ранок зажевріла, - кінь прибіг
І трясе головою сердито,
У боярського терема голосно заіржав
І б'є в ворота копитом:
«Прибіг я розповісти дружині молодий,
Щоб чоловіка вона ховала,
Що його-де русалка часом нічний
Prilaskala і вода Smanio…»
......................................
червень 1899
