Повільно у двері церковні
йшла я, душой несвободная,
Чулися пісні любовні,
Натовпи молилися народні.
Або в хвилину безвір'я
Він мені послав полегшення?
Часто в церковні двері я
Нині входжу без сумніву.
Падають троянди вечірні,
падають тихо, повільно.
Я ж молюся забобонні,
Плачу і каюсь болісно.
17 жовтня 1901