У посланні до земних владик
Говорив я про Вічної Надії.
Вони не повірили криків,
І я не такий, як завжди.
Нікому не відкрию нині
того, що народжується в думці.
Нехай думають - я в пустелі
блукаю, мучуся і число.
але, Боже! які послання
Відтепер шлю я Пречистої!
Моє фатальне познанье
Поглибилося в сутінки променистий…
І тільки одна зі світу
Відбивається в кожному складі…
Але вона - учасниця бенкету
У твоєму, про, Боже! - Посадка.
27 Січня 1903
