Я вирізав палицю з дуба
Під ласкавий шепіт хуртовини.
Одягу бідні і грубі,
Про, як недостойні подруги!
але знайду, і жебрак, дорогу,
виходь, морозне сонце!
Проброжу весь день, Любов до Бога,
Ввечеру постучусь в оконце…
І відкриє білої рукою
Потайні двері переді мною
молода, с золотой косою,
З ясною, відкритої душею.
Місяць і зірки в косах…
«Входи, мій царевич Привітним…»
І бідний дубовий посох
Світитеся slezoj samocvetnoj…
25 березня 1903. Благовіщення
