Ще прекрасно сіре небо,
Ще безнадійна сіра далечінь.
ще нещасних, які просять хліба,
Нікому не шкода, нікому не шкода!
І над затоками голос черні
пропав, розвіявся в Невському сні.
І дикі крики: скину! Про, скину!
Чи не будять жалості в сонної хвилі…
І в небі сірому холодні рідна
Одягли Зимовий Палац царя.
І латник в чорному * не дасть відповіді,
Ще не застане його зоря.
Тоді, алея над водною безоднею,
Нехай він угрюмей опустить меч,
Щоб з дикої черню в боротьбі марною
За давню казку мертвим лягти…
18 жовтня 1905
__________
*Статуя на даху Зимового Палацу (прим. А. блоку).
