туди, де небо з океаном
Злилися в неясну рису,
туди, за далекі тумани,
Несу душі моєї мрію…
але знаю, - до тієї межі неясною
Однією мрією мого прагну,
З небесної твердю чистої, ясною
Однією душею моєю Зіллюся…
брат, якщо б ти, творець всесвіту,
Над нами чудо вчинив
І міццю генія нетлінної -
Крилами смертних наділив!..
1898-1899
