Без слова думка, волненье без назви…


Без слова думка, волненье без назви,
Який ти шлешь мені знак,
Раптом взбороздів миттєвої блискавки знанья
Глухий грудневий морок?

Все привид тут - і неробство, і турбота,
І гіркі року…
Що б не було, - ти пам'ятай, згадай щось,
душа… (коли? коли?)

Що б не було, всю брехню, всю мудрість століття,
душа, забудь, залиш…
Снам буття ти хотіла отвека
нездійсненну дійсність…

Щоб крізь сни битійних метань,
Збивають зі шляху,
З знанням невимовних обрисів,
Як з факелом, пройти.

грудень 1911

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
Додати коментар