Коли надокучливі стогони
Моїй душі почуєш ти,
Бережи сором'язливості закони
В пахощі краси.
Не забувай, що нещадно,
За кожен жалості порив,
Тобі відплатять помстою жадібної,
Твоє минуле забувши…
Ти не достойна оправданья,
Коли за дурну мрію,
За мить короткий состраданья
Приносиш в жертву красу.
10 листопада 1899
