Коли я створював героя,
Кремень дробя, пласти ділячи,
Якого вічного спокою
Була виконана земля!
Але в зацвітають блакиті
Уже боролися світло і темрява,
Уже металася у синій бурі
Одягу яскрава облямівка…
Щит сліпуче сверкучій
Сяяв в розриві синіх хмар,
І світлий меч, пронизує хмари,
рази, як неухильне промінь…
Ще не явив лик чудовий,
Але я провіжу лик - зорю,
І в очі блискавки небесної
З чудовим трепетом дивлюся!
3 жовтня 1907
