(надп(ись) з «Sedom Tomorrow»)
Ледве в глибоких снах мені знову
Почне колишнє воскресати, -
Рука вже вивести готова
слова, яких не сказати…
Але я руці не дозволяю
Писати про бачені сни,
І тільки книжку посилаю
Царице пісень і весни…
В моїй душі, як келія, задушливій
Всі ці пісні народились.
Я їх любив. І байдуже
їх відпустив. І понеслися…
несітесь! Буря і тривога
Вам дали легкі крила,
Але ніжною примхи трохи
Іншим з вас вона дала…
23-24. X. 1920
