ловлю тремтячі, хладеющей руки;
Бліднуть в сутінках знайомі риси!..
моя ти, вся моя - до завтрашньої розлуки,
Мені все одно - зі мною до ранку ти.
Останні слова, iznemogaя,
Ти шепочеш без кінця, в невимовному сні.
І тьмяна свічка, безсило догоряючи,
Нас занурює в морок, - і ти зі мною, в мені…
пройшли роки, і ти - моя, я знаю,
Ловлю блаженний мить, дивлюся в твої риси,
І спекотні слова невиразно повторюю…
До завтра ти - моя… зі мною до ранку ти…
