Новий блиск ізліло небо
На небесні поля.
Мороком стародавнього Ереб
сповнена земля.
Вознісся стезею блідою
В золоте без кінця,
Стану, син покірно-бідний,
У освітлення Творця.
Якщо таємний грішний помисел
В душу скорботну злетить,
Променистий Бога промисел
Вгамує і осінить.
Вознесений душею нетлінної
На невідомим крилах.
Серцем чисті блаженні -
Побачать Бога в небесах.
25 липень 1900
